Суббота, Мая 27, 2017
   
TEXT_SIZE

Фундаментальним завданням СБУ і СЗР є демонтаж розвідувально-підривних платформ спецслужб Кремля на території України та за її межами. Класичним проявом бездіяльності СБУ щодо недопущення антидержавних дій московинів є публікація антиукраїнських матеріалів у книзі Світлани Варшавської «Учебник ненормативной лексики английского языка» (“Агентство Светланы Варшавской”, 2014; ISBN: 978-617-655-083-9), та їх розповсюдження через мережу авторитетних українських книгарень.

 

Подробнее  

Тоталітарна організація Раджніша (Ошо)

Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший 

Свобода від сумління і розуму: як динамічна медитація перетворює українців на зомбі. Після декількох сеансів подібних «духовних практик» людина западає у залежність, що аналогічна наркотичній.

 

 

Зазвичай будь-яка новомодна релігійна організація або рух із претензією на езотеричну ідеологію існують і розвиваються лише стільки, скільки є живим її лідер. Але існують і виключення.

Один з прикладів культу, що пережив свого творця – організація Ошо.

Її лідер помер від СНІДу в своїй рідній Індії, куди змушений був повернутися, переховуючись від ФБР – тоді двадцять одна країна відмовила йому в праві на в’їзд. По собі «гуру» залишив комерційні підприємства з мільйонним обігом коштів, статки у сумі майже 10 мільярдів доларів і автопарк, у якому зібрав колекцію з 98 Ролс-Ройсів. «Просвітлений майстер» не дожив до здійснення своєї заповітної мрії – зібрати 365 автомобілів, за кількістю днів у році, аби щодня виїжджати в Раджнішпурам до своїх прихильників на новому авто.

Раджнішпурам було побудовано на території захопленої (в прямому сенсі цього слова), а потім сяк-так легалізованої земельної ділянки площею 126 квадратних миль. Фактично у 80-х роках минулого століття учасники організації Раджніша спочатку захопили ферму (її вони потім викупили) і ціле невеличке містечко в центральній частині штату Орегон (США). Захоплену територію вони планували для спільного проживання свого роду духовної комуни, що нараховувала 5 тисяч людей. Це було повноцінне місто, з власною інфраструктурою. Щороку туди приїздили ще понад 15 тисяч гостей-паломників з числа прихильників Раджніша.

Громадянин Раджніш Чандра Мохан народився 11 грудня 1931 р. у м. Кушваді штату Мадх’я-Прадеш, Індія. Він походив із заможної родини.

Практично в кожному з індійських міст того часу – так само, як і зараз, були тисячі різних «вчителів» і йогів, кожен з яких претендував на виключність і унікальність своєї доктрини, а тому з ними складно було б конкурувати. Саме наявність великої кількості різних релігійних течій в Індії, де езотеричне переважає над реаліями життя, - висновують сучасні соціологи й політологи, - зараз обумовлює її відсталість, бідність і веде цю країну в прірву.

«Твоя освіта – отруйна і неправильна. Все те, чому навчають у так званих коледжах, школах, університетах, отруює твоє життя і вбиває тебе, знищує. Будь вільним – співай, медитуй, пиши вірші», - писав в одній зі своїх книг Раджніш, який сам здобув блискучу вищу освіту – у 1957 р. він з відзнакою закінчив Джабалпурський коледж, де навчався на філософському відділенні. Далі протягом дев’яти років він працював викладачем філософії в університеті.

У вільний час Раджніш подорожував Індією та спілкувався з різними релігійними і громадськими діячами, оскільки цікавився релігіями й медитативними техніками. Приблизно до середини 1960-х років у Раджніша сформувався власний бізнес-план, себто бачення його майбутнього вчення.

Невдовзі Раджніш залишив роботу в університеті й переїхав до Бомбея. Там він зібрав перші групи учнів, яким почав проповідувати своє «вчення» та випробовувати на них власні медитативні техніки. Тоді він уперше продемонстрував індійським журналістам свою «динамічну медитацію», після чого його популярність стала особливо зростати. У 1974 р. Раджніш відкрив власний ашрам (обитель послідовників, де духовна громада збиралася для медитацій, бесід, проповідей тощо) у Пуні. Однак у 1981 р. цей ашрам було закрито за рішенням уряду Індіри Ганді, що підозрювала Раджніша у співпраці з ЦРУ США.

На певному етапі ім’я Раджніш Чандра Мохан трансформувалося на Ббхагаван Шрі (Ошо) Раджніш. Бхагаван у ньому означає «бог» (з індуської), - ось так, скромно, без перебільшень. Ошо (з англійської ocean – океан) означає безмежність і неймовірну силу енергії «майстра»; зараз цей псевдонім широко використовується як бренд.

Щоправда, завдяки небайдужим журналістам і спецслужбам США в житті громадянина Раджніша настав той момент, коли він у паніці підпалив свої книги і перелякано лементував: «I am not God!» (я не бог!). Це сталося, коли після низки вбивств в Орегоні та околицях до Раджнішпураму завітали представники ФБР, які виявили декілька тіл вбитих прямо на території «райської» комуни, де вони лежали просто неба. Однак про це – потім.

Зараз можна прочитати й почути багато красивих слів про те, як розбудовники Раджнішпураму «перетворили пустелю на квітучий оазис», а ворожа влада Сполучених Штатів нібито нахабно порушила ідилію райського життя просвітлених. Однак факти – вперта штука: наркотики, вбивства, тортури, використання бактеріологічної зброї та терористичні акти були повсякденним явищем у житті Раджнішпурама, де лідер мав безмежну владу. Крім того, за п’ять років існування Раджнішпураму там не народилося жодної дитини, - цією обставиною послідовники Ошо особливо пишаються. Діти у «вченні» Ошо розглядалися як побічний, непотрібний продукт життя, що заважає здобути свободу й досягти «духовного розвитку».

Кожен, хто набуває безмежної влади, не може зупинитися: коли для Раджніша виявилося замало влади в пурамі, він вирішив балотуватися для участі у місцевих виборах на посаду мера. За законодавством штату Орегон і США загалом, участь у місцевих виборах і референдумах міг брати будь-який громадянин, який проживає там протягом не менше 40 днів. З урахуванням цього, у межах підготовки до висунення кандидатури Раджніша його послідовники заздалегідь почали збирати по всій країні та звозити до Раджнішпураму безхатченків, наркоманів, алкоголіків, інших асоціальних громадян, аби вони взяли участь у голосуванні на виборах. Вже під час виборів, коли стало зрозуміло, що голосів бракує, члени організації Раджніша з метою зірвати вибори взагалі вдалися до використання бактеріологічної зброї, скоївши ніщо інше, як серію терористичних актів.

Використовуючи свої широкі зв’язки в різних колах, вони змогли отримати у своє розпорядження бактерії, що викликають ботулізм. З цим матеріалом вони об’їхали всі заклади громадського харчування, що були розташовані на території міста, й там над відкритими вітринами з продуктами розпилили бактерії. Чимало людей внаслідок цього захворіли на ботулізм, але, на щастя, наслідки були не такими масштабними, як очікували фанатики. Вибори було програно, Раджніш не пройшов на посаду мера. А тих безхатченків, яких звозили для участі в голосуванні, було просто вигнано на вулицю, а частину з них просто вбили через їхню непотрібність і безперспективність для руху загалом.

Після смерті «вчителя» залишилася й величезна кількість книг, які стали використовувати не лише його послідовники, а й нові «месії» - основоположники цілої низки «новітніх» езотеричних течій, орієнтованих на «розкриття себе», «прозріння», «просвітління» та інші приманки для біомаси.

В Україні, де законодавством не встановлено будь-яких суттєвих обмежень щодо діяльності організацій, які практикують використання різного роду методів інформаційно-психологічного впливу на волю і свідомість людей, Ошо-центри діють вільно. Вони налічують тисячі послідовників, особливо у містах Києві, Одесі та Харкові.

«Живіть без голови, розум і сумління – ваші головні вороги, треба перемогти розум і звільнитися від почуття провини» і так далі, - ось основи «вчення» Раджніша, що не має нічого спільного з релігією, а є типовим прикладом новотвору.

Від самого початку це «вчення» було розраховано геть не на бідних індусів – співвітчизників Раджніша, а на американців і європейців, а також і на слов’ян. Воно було адаптовано й подано зрозумілою для них мовою – за допомогою знайомих термінів. Не випадково, більшість послідовників Раджніша становили американці й англійці. Їхній попередній досвід «духовних пошуків» полягав у вживанні наркотиків і психотропних препаратів, життя в комунах хіпі та реабілітацію в психотерапевтичних групах.

Сьогодні книгами Ошо завалено всі книжкові крамниці й ринки, а українці з цікавістю долучаються до того божевілля, що пропонується під назвою «динамічна медитація».

Чим займаються наші співвітчизники щодня в Ошо-центрах?  Рано вранці, до 7 години вони збираються для так званої «динамічної медитації». «Техніка» медитацій вигадана Ошо: ця «духовна практика» виконується у залах групами по кілька десятків учасників, і триває протягом однієї години.

За твердженням «тренерів» і «вчителів», шляхом динамічної медитації можна звільнитися від «тягаря минулих життів» і проблем, які з цим пов’язані. Насправді ж під час розроблення всіх технік Ошо співпрацював з професійними психологами і психотерапевтами, а тому кожна «духовна практика» була задумана для встановлення повного контролю свідомості у групах, а також для того, щоб якомога міцніше прив’язати, «підсадити» на ейфоричну «голку» нових послідовників і далі викачувати з них гроші.

Весь час протягом «динамічної медитації» учасники повинні тримати очі заплющеними. «Медитація» поділена на чотири стадії. З них перші десять хвилин відведено на дихальну практику, що являє собою запозичення техніки холотропного дихання, до якого існує чимало протипоказань: перенесені інфекції і травми, онкологічні захворювання, хвороби органів дихання, післяопераційний стан, наявність психічних розладів. Однак ніхто в Ошо-центрах не запитує в адептів про стан здоров’я – мовляв, усе можна вилікувати, аби тільки бажаючі були платоспроможними. Під час хаотичного дихання, за рахунок перенасичення киснем та гіпервентиляції легенів, учасники відчувають сп’яніння та ейфорію.

На другій стадії починається справжнє божевілля, або катарсис. Це бажаний і заздалегідь обумовлений стан, у який учасники приводять себе по команді «тренера». А саме, вони «випускають себе назовні» - б’ються у конвульсіях, голосно кричать, гавкотять, виють, регочать, стрибають, трясуться, здійснюють неконтрольовані хаотичні рухи. Вважається, що так «виходить погана енергія».

На третій стадії техніка передбачає одноманітні стрибки на напівзігнутих ногах, а учасники при цьому повинні вигукувати: «Ху! Ху! Ху! Ху! Ху! Ху! Ху!», аж допоки тренер не сповістить про перехід до наступної стадії.

На четвертій стадії, у довершення «практики» треба «святкувати» - розслабитися і кружляти, розхитуватися, танцювати тощо.

Учасники такої техніки переживають яскраві, екстатичні відчуття. Найбільша небезпека від подібних «медитацій» полягає, по-перше, у тому, що вони завдають суттєвої шкоди психіці людини, що штучно вводяться у стан зміненої свідомості та, по-друге, викликає залежність, яка аналогічна наркотичній.

Варто пам’ятати і про те, що «вчення» не має нічого спільного з традиціями індуїзма і новотвором – авторською розробкою наркомана, шахрая, терориста і вбивці Раджніша. Ані спочивший «гуру», ані тренери не несуть відповідальності за те, як змінюватимуться фізичний і психічний стан, відносини з близькими їхніх послідовників.

Своєрідний початок нового дня: уявіть, у якому стані учасники потім розходяться на роботу чи на навчання й у своїх справах… Ви б хотіли, щоб ваша сестра, мама, кохана, чоловік, брат, батько захопилися таким «самовдосконаленням»?

А тепер розцінки на медитації: динамічна – 50-100 грн., дихальна практика – 100 грн., енергопрактики по 200 грн., масаж – 100 грн. Напередодні зимових свят пропонувалася акція – «Передноворічний марафон» (що поєднує медитації і практики) за ціною 500 грн. Іншими словами, комерційний проект Раджніша не тільки живе, а й стрімко розвивається на благодатному підґрунті в нашій країні.

Раджніш був успішним маркетологом і мав неабиякий талант полеміста, що допомагало йому тримати під контролем тисячі зомбованих адептів. У своїх лекціях, які записувалися на магнітофон і далі видавалися у форматі окремих книг, він вдавав глибоку обізнаність і викладав своє власне бачення різних містичних учінь – суфізму, дзен-буддизму, тантри, вченню Крішнамурті й Гурджиєва. Однак навіть поверхневе порівняння першоджерел із тим, що говорив Раджніш, одразу показує його віддаленість від цих традицій. Він не мав уявлення про їхню суть, зате красномовно розповідав різні відсебеньки перед екзальтованим натовпом, який сприймав це як істину в останній інстанції.

Цікавою була позиція покійного Раджніша у його ставленні до соціалізму й комунізму. Він багато і захоплено говорив на цю тему, особливо щодо Совєтського Союзу, який називав оплотом миру та взірцем країни майбутнього. Він розмірковував про майбутнє Росії і її виключну роль у геополітичних процесах, про Горбачова та «ідеальне поєднання комунізму і християнства».

Щоправда, громадянин Індії Раджніш ніколи не жив у СРСР, а тому не знав, що таке цензура, дефіцит і уравнилівка, за якої головне правило – не висовуватися й аби всі були однаково бідними. «Бережіть Советський Союз для майбутніх поколінь», - закликав він. Ошо помер у 1990 р., за рік до розпаду СРСР, і тому не дізнався ані про наступне відродження «духовних скрєпів» і камлання комуністів під іконами, ані про російську окупацію і війну в Україні та в Сирії, ані про сакралізацію Сталіна та знищення бульдозерами «санкційних» товарів.

Експерименти з власною свідомістю, передусім «вихід за її межі» завжди закінчуються вельми сумно. Вони перетворюють людей на організми без власної волі та розуму, що живуть, наче метелики-одноденки, одними примітивними інстинктами й потягами. Достатньо лише декілька разів взяти участь у якійсь «динамічній медитації», пережити яскраві ейфорійні стани, і людина надалі не уявляє життя без цих «занять». Подібно до алкогольного чи наркотичного сп’яніння, вони дають їй ілюзії, котрих так бракує в реальному житті.

Божевілля, руйнування зв’язків з близькими, суїциди – вибір варіантів на майбутнє в адептів Ошо-центрів небагатий.

Чи не байдуже, хто і у що вірить, який спосіб з’їхати з глузду для себе обирає? Це приватна справа кожного, - скажете ви.

Коли «духовна практика» перетворює людей на безвольну масу, котрій можна навіяти все, що завгодно (наприклад, штурмувати органи влади, вбивати людей, вчиняти погроми та підпали), це перестає бути приватною справою, тому що перетворюється на загрозу національним інтересам: методи обробки свідомості, що використовуються в подібних організаціях, завжди становили інтерес для спецслужб різних держав. А для спецслужб країни-агресора немає нічого простіше, ніж використати потужний потенціал організації зомбованих фанатиків для підриву національного суверенітету, скоєння терористичних актів, або просто для дестабілізації ситуації всередині окремого регіону чи країни.

PhD Ірина Кременовська

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Похожие материалы

Поиск человека

Полезная информация

Мораль та гроші

Серед всього різномаїття галузей, інститутів та концепцій сучасного права, мабуть, немає більш недосконалої, заплутаної, неоднозначної та багатогранної площини, аніж площина практичного застосування норм, які стосуються нарахування та стягнення моральної шкоди.  

ВНИМАНИЕ!

Администрация сайта может не разделять точку зрения авторов и за содержание публикаций ответственности не несет! 

 Убедительная просьба соблюдать нормы вежливости и не подписываться чужими именами. 

С целью сохранения свободы слова комментарии НЕ МОДЕРИРУЮТСЯ!

Перепечатка материалов "ГОВОРИ" в полном и сокращенном виде - только с письменного разрешения.

Для интернет-изданий - без ограничений при обязательном условии: указание адреса нашего ресурса в виде гиперссылки.

Login